10. Діяльність офіцерів ВІС у Військовій технічній академії

Діяльність офіцерів ВІС неодноразово набирала характеру економічних злочинів великого масштабу, внаслідок яких Державна Скарбниця втрачала багатомільйонні суми. Дуже часто фінансові кошти, котрі належали суб’єктам господарювання або установам пов’язаним з армією використовувалися або розкрадалися фірмами, фондами або іншими установами, які створювалися офіцерами ВІС або третіми особами, які були тісно пов’язаними з ними. Прикладом такої діяльності офіцерів ВІС була ведена ними господарська діяльність у 1996-2000 роках навколо Військової Технічної Академії (ВТА). На слід цієї злочинної діяльності офіцерів ВІС натрапили в середині 1999 р., під час фінансової перевірки, що проводилась у ВТА Управлінням Податкового Контролю (УПК). Перевірка стосувалась реалізації бюджетних завдань навчального закладу. Тоді були знайдені підроблені фінансові документи, що свідчили про злочинну діяльність, яка проводилась у ВТА. У зв’язку з висновками УПК, у липні 1999 р.
Варшавською районною прокуратурою при участі Управління захисту економічних інтересів Управління Охорони Держави (УОД) розпочато слідство, під час якого, підтвердились факти існування злочинних механізмів у ВТА, за участю цілого ряду господарських суб’єктів. З цього навчального закладу незаконно виведено 381 962 568 злотих. Як визначено, ці кошти вилучались з бюджету ВТА за допомогою створеного у 1996 році Виробничо-Посередницького Центру ВТА, який повинен був займатися торговельно-маркетинговим обслуговуванням ВТА256. Це відбувалося шляхом підписання з боку ВПЦ ВТА багаторічних договорів на поставку товарів або послуг для ВТА різними комерційними структурами. Значна їх частина були дуже тісно пов’язаними з Фундацією „Pro Civili”. Механізм цих договорів полягав у фіктивному постачанні ВТА товарів або замовленні послуг за які ВТА повинен був платити постачальникам або виконавцям значні фінансові кошти.
У цьому ланцюжку важливу роль відігравала Фундація „Pro Civili”, а також і пов‘язані з нею структури „Olbart”, „Kiumar”, „Glicor” „Sicura” та інші. Фундація „Pro Civili” була заснована 5 липня 1994 р. Із стартовим капіталом у 300 тис. старих злотих. Метою її діяльності був захист працівників і службовців державних і самоврядних служб та суспільних і
256 ВПЦ ВТА був утворений Розпорядженням Начальника Академії див. ген. А. Амелянчика № 23 від 12.02.1996 р. як позаштатна одиниця. Сфера діяльності ВПЦ ВТА ніколи не була точно визначеною. Керівником ВПЦ ВТА був призначений Анджей Кухарський. На підставі наказу від 18.11.1996 р. Він отримав широкі повноваження у сфері підписання внутрішніх та зовнішніх договорів. Під час свого існування ВПЦ ВТА проводив ряд дій несумісних із статутом ВТА та вимогами законодавства. ВПЦ ВТА існував до 31.12.1999 р. Його наступником стало акціонерне товариство ВПЦ ВТА (CUP ВТА S.A.)
Сторінка 133 з 374
профспілкових діячів, а також надання допомоги особам, які потерпіли збитки або втратили здоров‘я захищаючи безпеку та правопорядок в Республіці Польща. Головними засновниками фундації були Антон Вольфганг Каско та Патрік Манфред Холлетшек (творець першої у Польщі фінансової піраміди: „Global System”). Головою Правління фундації був Кшиштоф Верліх, а Генеральним Директором Ельжбета Полящик. До Ради Фундації входили:
голова Пйотр Полящик (до серпня 1995 р. офіцер ВІС), Беата Верліх, Кшиштоф Костжевський, ген. Станіслав Світальський, а також Марек Оліферчук (підлеглий співробітник Пйотра Полящика). Одним із працівників Фундації був офіцер III Управління ВІС Марек Вольни. У 1994 р. До складу Ради Фундації входили і Януш Максимюк та Томаш Ліс257.
Було віднайдено щонайменше кількадесят торгово-посередницьких операцій між ВПЦ ВТА та Фундацією „Pro Civili” та вищезгаданими комерційними структурами. Значну частину трансакцій за участю ВТА та Фундації „Pro Civili” складали господарські операції фіктивного характеру. Єдиною їх метою було незаконне отримання багатомільйонного повернення ПДВ, одержання банківських кредитів, а також продаж банкам кредиторської заборгованості третіх осіб за договорами лізингу. Зі сторони ВТА підписантом у цих операціях був ВПЦ ВТА. Прикладом діяльності яку вела „Pro Civili” була купівля для ВТА системи безпеки документації „Axis” (ця система повинна була захищати документи від підробок та дозволяти швидко та безпомилково перевіряти достовірність документів, але як показало слідство існування такої програми було сумнівним).
Також визначено, що тісно пов‘язана з ВПЦ ВТА Фундація „Pro Civili”, а також пов’язані з нею фірми, одночасно займалися, так званим „відмиванням грошей” які могли походити і від незаконної діяльності злочинних груп. Таку тезу підтверджують деякі віднайдені прокуратурою договори, які в 1996-2000 роках від імені ВТА укладалися ВПЦ ВТА та Фундацією „Pro Civili” та іншими структурами. Одним з них був договір про лізинг моторної яхти, яку прийняла в лізинг Корпорація Adar S.A. для ВТА. Перший договір був укладений на суму 36 млн. Злотих, а другий на 20 млн. злотих. Власником яхти постійно залишалась кіпрська фірма Parsley Co. Ltd. Лізингові внески сплачувалися на рахунок у Bank of Cyprus. Метою укладання цих договорів був трансфер коштів за кордон. Метою наступного договору укладеного між ВТА та Корпорацією Adar повинно було бути спільне фінансування купівлі та продажу нерухомості на вул. Кондукторській у Варшаві. Вартість предмету операції оцінено на 4,5 млн. злотих, а частка ВТА складала 2,5 млн. злотих.
257 Комісія не підтвердила особу цієї людини. Згідно з визначенням УОД з фундацією був пов’язаний також і підозрюваний у приналежності до італійської мафії Андреас Едлінгер, а також Ярослав Соколовський, відомий як „Маса”. Процес створення цієї фундації нагадує створення та діяльність при МВС фундації „Безпечна Служба”.
Сторінка 134 з 374
За оцінкою, вартість нерухомості складала 1,2 млн. злотих. Частка ВТА значно перевищувала вартість нерухомості. Ця частка була врахована у наданні представниками ВТА „дешевого та швидкого” кредиту фірмі Adar. Керівником правління Корпорації ADAR був іноземець, котрий використовував три різні персональні дані (громадянин Литви Валеріюс Басковас, Ігор Капилов з Білорусі та Константінос Пеліванідіс, представник фірми Parsley Company Limited з Кіпру).
Багато заходів за участю ВТА були заздалегідь приречені на фінансові збитки і незважаючи на це навчальний заклад продовжував витрачати кошти. Наприклад, у 1997 році ВТА підписала з „Pol-Bot” договір про експлуатацію покладів піску та гравію, в результаті якої ВТА втратила 750 тис. злотих. Втрати принесло створення та розміщення в місті Лодзь Підприємства Рекламних Послуг ВТА (у 1999 р. полковн. Януш Лада без відповідних повноважень підписав від імені ПРП ВТА договір оренди нерухомого майна по вул.. Пьотрковській 89 у Лодзі; договір був укладений з фірмою „Secesja 89 Piotrkowska Centrum Biurowo-Apartamentowi”, власником якої був Кшиштоф А..).
Співпраця ВТА з Варшавською Вищою Школою (ВВШ) формально організована за допомогою створеної з ініціативи ВТА Фундації розвитку освіти і техніки та фінансованої – теоретично – з державних коштів, стала можливою завдяки утворенню у 2000 р. з ініціативи ВТА: Бюро співпраці з Недержавним Навчальним закладом. Витрати цього Бюро фінансувалися з гранту наданого ВТА Міністерством Національної Оборони на навчальні цілі. У 2003 р. ВВШ мала заборгованість перед ВТА за оренду приміщень, розміром майже 1,5 млн. злотих. До фінансових проблем ВТА також призвело підписання – за згодою тодішнього начальника ВТА, ген. А. Амелянчика – чергового договору оренди „Мисливського Будиночка” між ВТА та Маріушом Кравчиком258, хоча керівництво навчального закладу знало, що Кравчик не виконав умов попереднього договору з ВТА. Вплив на укладання чергового договору з Кравчиком мала особиста протекція полковн. Ромуальда Мєрніка (офіцера ВІС, заступника Начальника ВТА по економічно-організаційних питаннях). Наслідком укладення договору з Кравчиком було доведення протягом півтора року „Мисливського Будиночка” до повного знищення, а проведені будівельні зміни об’єкту, своїм наслідком мали те, що об’єкт не міг бути прийнятий в експлуатацію будівельним наглядом. Борги Кравчика щодо оренди (щонайменше100 тис. злотих), а також витрати пов‘язані з новим пристосуванням об’єкту, що належить ВТА утворили разом значні фінансові втрати (щонайменше кількасот тисяч злотих) у, на перший погляд, невеликому заході.
258 М. Кравчик був власником фірми: Invest Partner Construction, а потім фірми Red Manor Managment.
Сторінка 135 з 374
Незважаючи на погану фінансову ситуацію навчального закладу керівництво ВТА не вживало заходів для виправлення ситуації. Не виходило з ініціативами, що мали б на меті позбутися участі з боку ВТА у акціонерних товариствах, господарська діяльність яких не приносила прибутків, або приносила збитки. Не брався до уваги той факт, що предмет діяльності цих товариств часто цілком не співпадав з завданнями вищого військового навчального закладу (послуги страхування, торгівля нафтою, готельний бізнес, тощо). Часто при укладанні договорів особи з керівництва ВТА в значній мірі перевищували свої повноваження. Зазвичай, договори які вони підписували приносили навчальному закладові фінансові збитки величезного масштабу.
Катастрофічна фінансова ситуація ВТА поглибилась у період, коли функції начальника ВТА виконував див. ген. Анджей Амелянчик. Це саме ген. Амелянчик видавав розпорядження на підпис від імені ВТА договорів щодо залучення або надання позик приватним інвесторам, інвестування в заздалегідь збиткові господарські операції. Фінансова політика ВТА, яка проводилась під його керівництвом відверто порушувала вимоги законодавства щодо фінансових операцій бюджетних установ. Операції ВТА не враховували платоспроможність партнерів. Керівництво ВТА та ВПЦ ВТА, який представляв навчальний заклад не перевіряли ані платоспроможності контрагентів, ані минулого осіб, котрі їх представляли у стосунках з ВТА. Нерідко траплялось, що особи, які були акціонерами ВПЦ ВТА представляли одночасно інтереси інших фірм, з якими навчальний заклад укладав договори. Наприклад, було укладено договори і проведено операції з: - Романом Пудерецьким – власником фірми „Budimex” (акціонером ВПЦ ВТА), щодо якого була відкрита кримінальна справа за фінансові махінації.
- Каролем Гільським – колишнім службовцем СБ і акціонером фірми „Sicura”
(акціонером ВПЦ ВТА”)
- Лешком Гротом
- Кшиштофом Осухом та Франческо Беллоні – представниками фірми „KorporacjaBemowo”.
- Анджейом Гуральчиком – представником фірми „Pol-Bot”, у минулому судимому за участь у злочинному угрупуванні, крадіжки, шахрайство та підробку документів. Ключову роль в описуваній схемі відігравали офіцери ВІС. Вони були „двигуном” для цих операцій. Деякі з них, ще будучи діючими офіцерами ВІС, у минулому відповідали за, так званий, контррозвідувальний захист ВТА, щоб пізніше стати працівниками цього навчального закладу – і часто на дуже престижних посадах. Якщо ж вони не були працівниками ВТА, то як правило, представляли суб‘єкти господарювання, котрі були партнерами навчального закладу в торговельних операціях.
Сторінка 136 з 374
Одним з таких осіб був капітан зап. Пйотр Полящик, який до серпня 1995 р. був офіцером ВІС та відповідав за питання безпеки ВТА та відповідно володів значним об’ємом інформації щодо функціонування ВТА, а також знав працівників ВТА, котрі у минулому були його ПДІ. Починаючи з 1996 р. Він став головою Ради Фундації „Pro Civili”, а пізніше ідейним натхненником багатьох операцій за участю ВТА (за посередництвом ВПЦ ВТА). Полковник запасу Марек Вольни259, колишній офіцер III Управління ВІС, став працівником „Pro Civili”. Величезну роль відігравали підполковн. Януш Лада, заступник Начальника ВТА по економічно-організаційних питаннях, який особисто затверджував багато операцій за участю ВТА, а також полковн. Роман Мєрнік260 – офіцер ВІС, а в подальшому також заступник Начальника ВТА по економічно-організаційних питаннях. Ці офіцери не діяли самостійно. Вони були знайомими упродовж років, мали взаємну довіру, спільно планували або ініціювали злочинні заході, для яких бюджет ВТА був основою реалізації. І навіть той факт, що у цих заходах вони представляли різні сторони та були зобов’язані діяти на користь цих сторін, не заважав їм доводити до кінця раніше заплановане. Такі офіцери ВІС як заступник Начальника ВТА полковн. Я.Лада і Начальник ВТА полковн. Р.Мєрнік. Це власне вони втілювали в життя ідеї „спільного бізнесу” з Фундацією „Pro Civili”, мозком котрої був капітан зап. П.Полящик. Це була справжня змова офіцерів ВІС задля злочинних інтересів втілюваних на базі ВТА. І при цьому, це був не поодинокий випадок змови, а в міру розвитку явища – організована злочинна група, керована офіцерами ВІС.
Про те, що вивіска ВІС сприймалася у цьому середовищі свідчить і дрібний факт, що П.Верліх з Фундації „Pro Civili” подавав себе як офіцера ВІС, хоча ніколи ним не був. А вивіска ВІС допомагала йому утвердитись в очах партнерів Фундації. Коли в середині 1999 р. Справою фінансової політики ВТА зацікавилося УПК, Варшавська Окружна Прокуратура та Столичний Відділ КР - ВІС та керівництво ВТА провело у навчальному закладі ряд організаційних та персональних змін, основною метою яких було намагання приховати сліди, які могли б вивести органи слідства на шлях злочинних операцій за участю керівництва ВТА. Ініціатором проведення змін був заступник Начальника полковн. Лада. Розформовано ВПЦ ВТА і замість нього створено акціонерне товариство ВПЦ ВТА, формальними засновниками якого були полковн. Я.Лада, К.Гільський та Р.Пудерський, а її уповноваженим представником полковн. Кшиштоф Бернат. Правдоподібно, що тоді було знищено багато документів щодо операцій здійснюваних за участю ВТА.
259 Полковник запасу Марек Вольни, народився. 04.08.1942 r., син Мєчислава, офіцер ВІС на діючій службі до 1996 р., був також керівником Відділу КР Краківського Військового Округу.
260 Полковник Роман Мєрнік, офіцер КР ВІС починаючи з 1999 р. Заступник Начальника по організаційно-економічних питаннях.
Сторінка 137 з 374
Наприкінці 2000 р. Варшавська Військова Окружна Прокуратура представила обвинувачення, зокрема, заступникові Начальника ВТА по загальних питаннях бриг.ген. Александрові Бороновському, заступникові Начальника ВТА по економічно-організаційних питаннях полковн. зап. Янушеві Ладі та керівникові Відділу Вогневої Підготовки ВТА полковн. Томашеві Квітню, юрисконсультам ВТА Маркові Гнєвашевському та Янушеві Войцєховському, директорові Видавничого Відділу ВТА Войцехові Погоновському, керівникові фінансового відділу ВТА полковн. зап.Тадеушові Кудлачку а також полковн. зап. Анджейові Спихалі.
В поле зору ведених цивільною та військовою прокуратурами двох окремих слідств потрапили, також, особи пов‘язані з Фундацією „Pro Civili” - кап. П.Полящик та полковн. зап.. М.Вольни. В результаті діяльності злочинної схеми, яку ілюструють обговорювані випадки, ВТА понесла збитки на суму понад 381 962 568 злотих. Більша частина коштів, які були втрачені бюджетом ВТА була виведена поза межі польської банківської системи. Існування в межах ВТА злочинної схеми було підтверджене трьома взаємно незалежними процедурами:
- перевіркою УПК;
- розслідуванням веденим Варшавськими Районною Прокуратурою та Окружною Військовою Прокуратурою
- ведених органами ВІС справ ПС гриф „K”261 та ОСВ гриф „KA”262.
Під час всіх перевірок та слідчих дій підтверджувалась участь військовослужбовців ВІС або осіб, які у минулому були військовослужбовцями ВІС. Ці особи попередньо здійснювали контррозвідувальну діяльність на користь ВТА, або будучи у милому військовослужбовцями посіли потому різного типу керівні посади в керівництві ВТА. Участь офіцерів ВІС у злочинних схемах не був рівномірним. Не варто виключати, що діяльність деяких з них скеровувалась з боку керівництва ВІС. Така ситуація могла існувати не зважаючи на факт, що ВІС велися оперативні розробки ПС „K” та ОСВ „K”, метою яких повинно було бути ознайомлення та подальше розробки злочинних схем у ВТА. Відомо, що заступник Начальника ВТА підполковн. Р.Мєрнік у 2000 р. був скерований до ВТА з метою впорядкування ситуації та постійно перебував в контакті з Начальником III Управління полковн. Казімєжом Мохолом , а також з начальниками Бюро Спеціальних Операцій в цьому-ж III Управлінні – полковн. Еугеніюшом Лендзьоном та полковн. Юзефом Ланговським. Цей факт може вказувати на
261 Справа „K” стосувалася недовиконання службових обов‘язків посадовими особами, які були зобов‘язані займатися справами майна ВТА у Варшаві. Ведення справи розпочалося з 25.02.2000 р. до 02.07.2006 р. , велася вона майором Мірославом Восьою із столичного відділу КР ВІС. Ведення справи було завершене, коли особам, які проходили по цій справі висунула обвинувачення Варшавська Військова Окружна Прокуратура.
262 Справа „K” була ведена 36-тим Відділом III Управління ВІС у 2000-2001 роках. В результаті проведених робіт було зібрано матеріал, який підтверджував участь посадових осіб ВТА у розслідуваних схемах. Серед іншого, були встановлені факти, які вказують на перевищення повноважень під час укладання та підписання договорів з комерційними структурами, а також на незаконне використання представниками Фундації „Pro Civili” печаток вищого навчального закладу. Також була підтверджена фіктивність багатьох суб‘єктів, з якими ВПЦ ВТА укладав договори.
Сторінка 138 з 374
безпосередній нагляд з боку ВІС за діяльністю багатьох своїх колишніх офіцерів, котрі розвинули господарську діяльність пі дахом ВТА. Не можна виключати, що величезний бюджет ВТА, який випливав з необхідності проведення дослідницьких робіт міг бути цікавою ціллю для ВІС, яка за допомогою різних комерційних структур бажала вивести його з ВТА і безпечно розмістити його поза польською фінансовою системою263. З точки зору контррозвідки на особливу увагу заслуговує той виявлений факт, що у злочинних схемах були присутніми багато іноземців, зокрема громадян країн колишнього СРСР264, що складало загрозу повної прозорості ВТА як військового навчального закладу. Ситуація була настільки загрозливою, що укладання договорів з ВТА часто створювала для його контрагентів можливості доступу до інформації, яка містила державну та службову таємницю. Зокрема, це стосувалося інформації, пов‘язаної з фінансуванням ведених ВТА дослідницьких та прикладних робіт на потреби Збройних Сил РП265. Частина операцій за участю ВТА потрапили під слідство ведене Варшавською прокуратурою, в результаті якого кільком десяткам осіб були пред’явлені обвинувачення.
У світлі наведених фактів під дію статті 70а абзац 1 і 2 пункт 2 Закону від 9 червня 2006 р. Положення про введення закону про Службу військової контррозвідки та службу військової розвідки, а також закону про службу співробітників служби військової контррозвідки та служби військової розвідки підпадає діяльність таких осіб: полковн. Марек Вольни, полковн. Роман Мєрнік, полковн. Януш Лада, полковн. Казімєж Мохол, полковн. Еугеніюш Лендзьон, капітан Пйотр Полящик.
Діяльність бриг.ген. Олександра Бортоновського, див.ген. Анджея Амелянчика, Антона Вольфганга Каско, Патріка Манфреда Холлетшек, Кшиштофа Верліха, Беати Верліх, Кшиштофа Костшевського, ген. Станіслава Світальського, полковн. Томаша Квєценя, полковн. Юзефа Ланговського, полковн. Кшиштофа Перната, Марка Оліферчука, а також Маріуша Кравчика підпадає під дію статті 70а абзац 2 пункт 1 вищезгаданого закону.
В описаний період керівниками ВІС були: бриг.ген. Константи Малєйчик, а також к-адм. Казімєж Гловацький.
В статті 5 абзац 1 закону від 14 грудня 1995 р. про посаду міністра національної оборони вказується, що Військова інформаційна служба підлягає безпосередньо згаданому міністрові. Деталізацією цього положення був параграф 1 пункт 16 розпорядження Ради
263 Акціонерні товариства „Sicur”, „Kiumar”, „Glicor” та „Olbart” проводили в цей час багато операцій за кордоном.
264 Зокрема, Валеріюс Басковас та Рудок ас Раймунда (Литва); Ігор Капи лов (Білорусь); Тамаз Гошадзе (Грузія); Валентин та Валентина Скалійчуки (Україна); Юрій Філімонов (Росія), а також ідентифіковані працівники Російського Центру Науки та Культури у Варшаві: Владімір Пантюхов і Андрєй Таранов.
265 Нотатка Начальника 2-го Відділу Столичного Управління ВІС полковн. Я.Ковальського датована 08.09.2006 р.
Сторінка 139 з 374
міністрів від 9 липня 1996 року щодо деталізації компетенції міністра національної оборони. Ним на міністра національної оборони покладався обов’язок здійснювати нагляд за діяльністю Військових інформаційних служб, зокрема за їх оперативно-розвідувальною діяльністю. Згідно закону від 9 липня 2003 року про Військові інформаційні служби нагляд за діяльністю цих служб здійснював міністр національної оборони, який призначав на службову посаду та звільняв з неї керівника ВІС. На підставі статті 9 абзацу 1 цього закону керівник ВІС підпорядковувався безпосередньо міністрові національної оборони. Міністрами НО в описуваний період були: Станіслав Добжанський, Януш Онишкевич та Броніслав Коморовський.
Сторінка 140 з 374