8. Порушення пов'язані з прикриттям тендеру на Колісний бронетранспортер

Діяльність ВІС, зосереджена на вигоді від спецобороту, унеможливила відповідним чином відреагувати на порушення під час проведених тендерів по озброєнню армії. Прикладом такої ситуації є оборона контррозвідки тендеру на колісний бронетранспортер (КБТР). Ген. Марек Дукачевський офіційно заявляв, що ВІС не мали жодних зауважень до тендеру. Керівник ВІС переконував, що зауваження до технологічних вимог стосуються не тільки вибраної пропозиції, але і інших запропонованих колісних бронетранспортерів208. Ці твердження суперечать змісту документів, що збереглися. Комісію у справі проведення тендерної процедури було створено 2 серпня 2001 р., a 13 серпня виробникам військового обладнання було направлено запрошення взяти участь в тендері. Заявку про проведення тендерної процедури на КБТР було затверджено 14 листопада 2001 р. Пропозиції були подані такими фірмами: австрійською Steyer, швейцарською Mowag, фінською Patria Vehicles OY.
15-16 листопада 2001 р. на території Військового механічного комбінату (ВМК) в Семяновичах Сілезьких перебувала делегація фінської фірми Patria Vehicles OY. Візит відбувся з ініціативи ВМК, зацікавленого співпрацею з фінською стороною у сфері впровадження i виробництва колісного бронетранспортера (КБТР). Метою зустрічі були консультації щодо спеціального обладнання, виробництвом якого була зацікавлена польська сторона, беручи участь у даному тендері.
Під час візиту було визначено умови співпраці між Patria Vehicles OY і ВМК в Семяновичах Сілезьких.
З січня 2002 року представники Patria посилили лоббінг на керівництво ВМК в Семяновичах Сілезьких у вигляді частих контактів на території Польщі, в т.ч. у центральному офісі ВМК.
208 В інтерв’ю на радіо 12 серпня 2003 р. „Сигнали Дня” (I Програма ПР) ген. M. Дукачевський сказав: „Військові інформаційні служби займалися охороною цього тендеру і ми не вносили жодних застережень, не мали зауважень щодо проведеного тендеру, як і не мали жодних зауважень щодо принципів охорони інформації, наданої окремими учасниками тендеру, зокрема фірмами. Жодна інформація не виходила, не було жодних застережень щодо ретельності проведеної процедури. (…) зі слів полковника Новка i міністра Коморовського з’являлися ті елементи, що у 2004 році буде відомо, чи той КБТР, яким зацікавилося міністерство національної оборони, відповідає очікуваним нормам. Натомість, звичайно, треба усвідомлювати, що це новий продукт, який лише входить на ринок. I ці всі справи, які з’являються у засобах масової інформації не є нічим новим. Про це ми чуємо уже кілька місяців, також чуємо про проблеми інших бронетранспортерів, як і про вибір міністерством національної оборони фірми Patria. Так що це не є нічим новим”.
Сторінка 115 з 374
Крім того, в останньому кварталі 2002 р. спостерігалася посилена активність фінських офіційних і економічних кіл по відношенню до Посольства РП у Фінляндії в справі пропозиції фірми Patria на KБТР. Посольство РП в Хельсінкі в депеші, надісланій до Польщі, дало позитивну оцінку фінської пропозиції. Згідно цієї оцінки, такий великий контракт зміцнив би тенденцію покращення сальдо двостороннього торговельного обороту і став би важливим імпульсом до зростання обсягу фінських інвестицій в РП. 209
Вже на початку 90-х років ВІС через своїх представників у Фінляндії проводили
переговори з фірмою SISU. Пізніше, під час візиту віце-міністра Янушa Земке до Фінляндії 2-4 березня 2003 р. у офісі фірми Patriа i у фінському МНО відбулися переговори, під час яких керівництво фірми Patriа обіцяло, що до кінця 2003 року буде готовий перший БРТ,
що відповідав би „всім критеріям, які були поставлені польською стороною”210. Аналіз матеріалів про KБТР Patriа дає підстави стверджувати, що дана декларація не була дотримана. З матеріалів справи „S”, проведеної ВІС, випливає, що економічна сторона даного тендеру сприймалася Тендерною комісією МНО як другорядна, незважаючи на те, що фінансове питання і офсет повинні бути одними з найважливіших критеріїв, що визначають результат тендеру.
На думку Міністерства економіки, фінська пропозиція була надто слабкою. Тому Мінекономіки рекомендувало МНО відмовитися від пропозиції фірми Patriа та виключити її з наступних етапів тендерної процедури.211. В документі на ім’я міністра Єжи Шмайдзінського Мінекономіки попереджував, що Patriа сприймає свою участь в офсеті виключно як компенсацію за поставлені нею комплектуючі і не хоче брати на себе офсетної відповідальності за постачання інших комплектуючих, що є складовою частиною БТР (напр., двигун, коробка передач), які польський виробник буде вимушений імпортувати до поставлених МНО колісних бронетранспортерів. Такий стан справ є, на думку міністра економіки, невигідний з точки зору інтересів польської економіки. Загрозу підсилює факт, що тендерна комісія з вибору колісного бронетранспортера не враховує офсету в критеріях закупівельної привабливості212. Мінекономіки рекомендувало поставити іноземному постачальнику в специфікації суттєвих умов замовлення (ССУЗ) вимоги щодо взяття на себе обов’язків ролі координатора офсету, а також укладення комплексного офсетної угоди.
На думку Мінекономіки, відсутність такої декларації дає підстави для виключення з тендеру польської фірми (ВМК), стратегічним партнером якої буде її закордонний постачальник, котрий не
209 Витяг з інформації, отриманої з Посольства РП у Хельсінкі від 10.12.2002, том III, справа „S”, арк. 16.
210 Лист від 14.03.2003, том III, справа „S”
211 Записка 18.04.2002 р., том I, справа „S”.
212 Лист від 3.04.2002 р., том I, справа „S”.
Сторінка 116 з 374
прийняв вищезгаданої умови. Незважаючи на це, Міністр національної оборони не вбачав своєї ролі в даному питанні, перекладаючи відповідальність на Мінекономіки.
Невдовзі згодом I заступник Міністра національної оборони Януш Земке передав командуючому Сухопутних військ ген. Едвардові Пєтшику записку, підготовлену головою Тендерної комісії МНО полковн. Павлом Новаком, із змісту якої випливала дуже позитивна думка про Patriа213. Подібну позицію виклав Я. Земке у листі до мін. Шмайдзінського214. В кореспонденції, переданій ген. Пєтшику i мін. Шмайдзінському Я. Земке стверджував, що КБТР Patriа є єдиним транспортером, який відповідає всім вимогам і повинен бути взятий на озброєння ЗС РП.
Багато сумнівів щодо вигоди купівлі КБТР Patriа було викликано недоліками, які унеможливлювали виконання тактико-технічних вимог (ТТВ). Під час випробовувань транспортера, проведених 1-15 березня 2003 р., сталося його затоплення i цілковите знищення двигуна.215. Представники фірм, що брали участь у цій події, зобов’язалися (ймовірно під тиском осіб, які лобіювали КБТР Patriа) не розповідати в засобах масової інформації про цю подію. Лист керівника Відділу контррозвідки сухопутних військ до начальника Відділу 36 Z III ВІС, що стосувався цього факту, був датований липнем 2003 року, а це може означати, що про цей важливий випадок ВІС дізнався кілька місяців пізніше216.
Ще під час триваючого тендеру аташе оборони Посольства РП у Відні переказав інформацію, з якої виникало, що КБТР фірми Patriа не відповідає технічним вимогам, вказаним у тендерних документах. Згадуваний транспортер не відповідав ні тактико-технічним умовам назначеного тендерного конкурсу, ні польським нормам. Тому на адресу МНО повинні були бути внесені скарги щодо недобросовісного проведення тендеру на КБТР на користь фірми Patriа. В березні 2003 р. ген. Дукачевський переказав ці дані Міністрові і I заступникові Міністра НO217.
Крім того, в березні 2003 р. керівник АВБ проінформував керівника ВІС, що АВБ отримала інформацію, яка вказувала на можливість наявності порушень в процесі вибору КБТР фінської фірми Patriа, які виникають з неточних положень ССУЗ, а також із рішень, прийнятих тендерною комісією МНО. Одне із зауважень стосувалося конструкційних розмірів транспортера. АВБ підкреслила, що вони не відповідають вимогам транспортування повітряним шляхом, а також вимог плавання вперед з швидкістю 10 км/год.
213 Аркуш 189-191, Т. III, справа „S”.
214 Лист від 17. 04. 2003, Т. III, справа „S”.
215 Лист начальника Відділу контррозвідки Сухопутних військ до начальника Відділу 36 Z III ВІС від 02.07.2003, том III, справа „S”)
216 Лист від 2.07.2003 р., том III, справа „S”.
217 Парафраза з Відня від 20.03.2003 р., том III, справа „S”.
Сторінка 117 з 374
Беручи до уваги можливість підписання в найближчому часі контракту на поставки КБТК, як і можливість представлення АВБ висновку щодо офсету агентство звернулося до керівника ВІС з проханням визначити цю справу як пріоритетну і дати відповідь з приводу вказаних сумнівів218. Ген. Дукачевський проінформував міністрів Шмайдзінського i Земке про даний лист, одночасно пропонуючи, щоб МНО не переказував АВБ детальної інформації, оскільки це є внутрішня справа міністерства оборони. Натомість, у відповіді для керівника АВБ ген. Дукачевський написав, що ВІС „не виявили” порушень в тендерній процедурі. Одночасно запевнив АВБ, що про всі недоліки оперативно інформував керівництво МНО219.
Незважаючи на цю несприятливу інформацію, в квітні 2003 р. тендерну процедуру було завершено і з фінською фірмою Patriа підписано договір на поставки КБТР для Збройних сил РП. На вибір вплинула ціна (60%), полонізація (25%) i гарантійний період (15%).
Пропозиція фірми Patriа була найдешевша (її вартість - 4.925.248.449 польських злотих), але передбачала найменшу участь польських підприємств у виробництві. Директор Військового механічного комбінату (ВМК) в Семйановичах Сілезьких підписав умову з фінською фірмою Patriа на поставку КБТР.
Від імені МНО угоду про закупівлю КБТР для ЗС РП з директором ВМК підписав
начальник департаменту постачання МНО полковн. Павел Новак. Вирішальний вплив на вибір Patria мала тендерна комісія МНО, створена ще в серпні 2001 р. рішенням
мін. Б. Коморовського220. Головою комісії був полковн. Павел Новак, заступником - ген.
Кшиштоф Карбовський (призначений мін. Шмайдзінським після відставки ген. Вальдемара
Скшипка), секретарем-координатором - полковн. Владислав A. Грембовський. Членами комісії були також полковн. Тадеуш Пирцак, майор Роберт Ямка, підполковн. Влоджімеж Косьцік, підполковн. Збігнєв Томасік (ВІС), полковн. Януш Гроскрейц, підполковн. Збігнєв Ковальчик i капітан Маріуш Сочинський.
Радниками комісії була група експертів під керівництвом полковн. Кшиштофa Шиманяка i його заступника полковн. Єжи Затонського. Серед експертів були також підполковн. Анджей Дурка, підполковн. Ґжеґож Новак, полковн. Єжи Цимбалюк, полковн. Вєслав Корчиц, Лєшек Орловський, Тадеуш Кусьнєж i полковн. Ян Ренц (призначений 5 жовтня 2001 р. зa поданням ген. E. Пєтшика).
Спостерігачами були Броніслав Коморовський i Збігнєв Заборовський (із сеймової комісії національної оборони), а також представники Мінекономіки. Здійснення вибору транспортера перед проведенням його детальних випробовувань, призвело до того, що члени дослідницьких груп і комісій працювали під тиском необхідності їх позитивного завершення. В багатьох випадках представники МНО, які брали участь у випробуваннях спільно з фінським виробником,
218 Лист від 13.03.2003, том III, справа „S”.
219 Листи від 24.03.2003, том III, справа „S”.
220 Рішення МНО від 02.08.2001.
Сторінка 118 з 374
знайшли способи усунення цих недоліків, виявлених під час тестів, хоча їх роль повинна була зводитися виключно до виявлення даних недоліків221. Підсумковий протокол випробувань прийому-передачі КБТР Rosomak (польська назва КБТР Patria) неодноразово змінювався перед приготуванням його остаточної версії: було намагання уникати однозначного рішення щодо фактичної відповідності тактико-технічним вимогам. Це могло бути наслідком прагнення до відповідності з очікуваннями осіб, які приймають рішення про вибір транспортера з Фінляндії, а також усвідомленням можливих наслідків у разі неприйняття його на озброєння ЗС РП. На підставі вищезгаданого підсумкового протоколу (схваленого ген. E. Пєтшиком) підготовлено висновок за результатами випробувань прийому-передачі перших екземплярів КБТР Rosomak, підписаний директором ДПО МНО ген. Романом Івашкевичем. З нього випливало, що були спроби пристосувати параметри ТТВ до даного транспортера лише після його впровадження на озброєння ЗС РП (31 грудня 2004 р.). Оскільки намагання виконати ці параметри не може лягти на польське МНО, слід приступити до перегляду ціни. Відсутність такої заяви, при одночасному невиконанні обов’язків по відповідності ТТВ, було незрозумілим і призвело до фінансових втрат польської сторони.
Профспілка інженерів і техніків (Управління національної секції підприємств оборонної промисловості) інформувала Президента РП, що AMV Patriа було оголошено переможцем тендеру, незважаючи на його невідповідність низці вимог, вказаних у тендерній специфікації, зокрема, відносно бойової маси, засягу, швидкості плавання i габаритів.
Експерти визнали цінову пропозицію недобросовісною. Підтвердження ж такого важливого продукту ВМК названо ризиком на кілька мільярдів злотих, оскільки ВМК не мають ані очікуваних технологічних умов, ані бази дослідження і вдосконалення222. (щоб дотриматися термінів поставок, фінська фірма виконувала б елементи КБТР, які початково припадали для ВМК).
Така інформація доходила до генерала Дукачевського, а порушення, що стосуються КБТР було перераховано в підсумковому звіті Комісії з прийому-передачі і були відомі керівництву МНО (дані доходили до начальника Z III ВІС, начальника Відділу 36 Z III
ВІС, a за їх посередництвом – до керівника ВІС223). В жовтні 2004 р. ген. Дукачевський у листі до мін. Земке стверджував, що з даних, якими володіють ВІС вникає, що зауваження, які ставляться транспортерові ROSOMAK є безпідставними224. Раніше подібну думку ген. Дукачевський
221 Том I, справа „B”
222 Лист надійшов до БНБ 15.01.2003 –ZZ/SK/01/03, том III, стор. 63.
223 Записки від 20.11.2004 р. i 02.02.2005 р., том III, справа „B”.
224 Лист від 14.10.2004 р., справа „B" т. I, ч. I.
Сторінка 119 з 374
представив мін. Шмайдзінському.225. Ген. Дукачевський також попереджував Міністра НО, що в засобах масової інформації появлятимуться чергові інформації, в яких однозначно критично будуть представляти вибір КБТР Patriа на озброєння ЗС РП, а також негативну роль в цій справі керівництва міністерства226. Це доводить, що ВІС мали ПДІ в ЗМІ та використовували їх для захисту інтересів керівництва МОН в питанні КБТР Rosomak227.
В черговому листі до мін. Земке ген. Дукачевський стверджував зокрема, що:
- транспортер AMV фірми Patriа Vehicles Oy, з огляду на найвищу ціну і результати тестів має невелику ймовірність перемоги в тендері у Португалії, а також не має жодних шансів у Чехії;
- видання комюніке для ППА, що МНО здійснило оптимальний вибір транспортера, є передчасне;
- важливим елементом для можливого процесу впровадження КБТР Rosomak для ЗС РП є,
зокрема, неможливість оснащення транспортера згідно підписаної угоди – деякими системами і пристроями польського виробництва.228
В листі від 18 березня 2005 р. ген. Дукачевський проінформував мін. Шмайдзінського про можливість прийняття КБТР Rosomak на озброєння ЗС РП з порушенням польського права. Зі змістом цього документу був ознайомлений лише мін. Земке, котрий критично віднісся до наведених у ньому зауважень.
Додатковими прикладами, які свідчать про непридатність КБТР Rosomak для ЗС РП були:
- участь несправного транспортера в показі у Чехії 16-19 червня 2005 р.229;
- коротке замикання електричної проводки в двох КБТР, під час їх ремонту два працівники ВМК із Сємйановіц Сілезьких у квітні 2005 року отримали опіки.
Інформація, яку передавали до ВІС, не була в жодний спосіб використана, оскільки не знайшла відображення ані в справі „S”, ані в „B”. Це може означати, що Відділ Контррозвідки сухопутних військ взагалі не пересилав цих даних до ІІІ Управління ВІС, визнаючи їх за мало суттєві для такого важливого починання. Тимчасом, інформація отримана ВІС додатково підтверджувала дані, з яких виникало, що КБТР Patriа не відповідав основним
225 Лист від 05.10.2004 р., справа „B”.
226 Лист від 05.10.2004 р. i 14.10.2004 р., ч. I, справа „B”
227 У військовій пресі до реклами пропозиції фірми Patriа були залучені таємні співпрацівники ВІС - псевдо „СКРИБА” i
псевдо „ДРОМАДЕР”. Про діяльність у ЗМІ – див. розділ „Вплив ВІС на формування громадської думки”.
228 Лист від 02.11.2004 р. справа „B" т. I, ч. I.
229 Лист начальника Відділу ВІС 11 МПД дo начальника керівництва ВІС Сухопутних військ від 7 липня 2005 р., справа „I”.
Сторінка 120 з 374
тактико-технічним параметрам. Незважаючи на це, транспортер став переможцем тендерної процедури.
До 2006 року ЗС РП мали в наявності кілька десятків КБТР, практично небоєздатних, оскільки не мали оснащення. Транспортери не були доставлені у встановлені договором строки та у відповідній кількості, a із рапорту про несправності, підписаного у жовтні 2006 р. командиром 17 ВМБ ген. бриг. Мірославом Ружанським випливає, що ці транспортери мали багато конструкційного браку, що не піддавалися усуненню.
ВІС, як орган зобов’язаний до контррозвідувального захисту ЗС РП, був відповідальним за тендерну процедуру на КБТР, однак офіцери ВІС практично отримували інформацію тільки
„офіційним шляхом”, не підтверджували отриманих даних за допомогою ПДІ та інших засобів оперативної роботи, не проводили оцінки і аналізу нагромаджених матеріалів (в т.ч. також з АВБ). Їх задовольняла інформація, яка надходила із засідань тендерної комісії МНО, а також з розмов – переважно з членами цієї комісії. Начальники цих офіцерів не вимагали від них нічого більше. Не можна виключати, що це були заплановані дії.
Підсумовуючи, відповідальні особи – від рівня керівників Відділів ВІС Сухопутних військ, начальника ІІI Управління ВІС, начальника Відділу 36 аж до керівника ВІС – не здійснювали жодних заходів з метою нейтралізації загроз, що виступали при КБТР Patriа ще на початковому етапі даного починання, тобто головним чином у 2002-2003 рр. Згадані особи знали про значення існуючих загроз, однак не хотіли наражатися керівництву міністерства, котре від початку своєї діяльності прийняло рішення про прийняття КБТР Patriа на озброєння частин ВП.
Провадження Військовою жандармерією справи по тендеру на КБТР знаходилося під наглядом полковн. E. Ярошука (керівник Відділу дізнання і слідства Управління дізнання і слідства Головного управління ВЖ), котрий від серпня 1988 до червня 1989 р. перебував на навчанні у вищій школі КДБ у Москві230 (іншим учасником цього курсу був полковн. Еугеніуш Лєндзьон).
Після отримання чергової інформації з АВБ (в т.ч. про наміри інформування керівництва держави про невідповідний ТТВ вибір КБТР для потреб ЗС РП) ген. Дукачевський, як начальник ВІС почав побоюватися, що сам може понести відповідальність за відсутність
230 За інформацією ВІС, підчас навчання в Москві полковн. E. Ярошук займався закупівлями у великих обсягах телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, які потім переправляв до Польщі. Після повернення до країни торгував цими товарами, до чого залучав свою родину. Одночасно полковн. Ярошук забезпечував керівництво ВВС теле- та радіообладнанням. За оцінкою інформаторів ВІС закупівля і перевезення до Польщі приймачів перебували під контролем КДБ.
Сторінка 121 з 374
реагування на вражаючі порушення у тендерній процедурі на КБТР. У зв’язку з цим, згідно з його наказом, АВБ було передано документ, з якого випливало, що ВІС також отримували негативні дані. Незважаючи на надходження інформації про те, що КБТР Patriа не відповідає основним техніко-тактичним параметрам, керівництво МНО мало рішучий намір взяти на озброєння ЗС РП231 транспортер фінського виробництва, a вибір КБТР Patriа не був би зроблений без згоди керівництва міністерства.
Готуючи звіт для Міністра НО ген. Дукачевський нагадав мін. Шмайдзінському, що оперативно переказував йому висновки, які містили сумніви і зауваження щодо вибору КБТР. Незважаючи на це, керівництво міністерства зігнорувало застереження щодо КБТР з Фінляндії.
Мін. Шмайдзінський стверджував, що впровадження Rosomaka буде одним з головних успіхів міністерства, яке він очолює. З відома і за згодою керівництва МНО вищезгадане починання реалізовували підлеглі їм офіцери на чолі з директорами Департаменту політики озброєнь (ДПО), департаменту постачання, командуючим сухопутних військ. Ті, в свою чергу, виконували поставлені їм завдання (по справі КБТР Rosomak) через своїх підлеглих.
У світлі наведених фактів, положенням викладеним у ст. 70a абз. 1 i 2 пункт 2 Закону від 9 червня 2006 р. Положення про введення закону про Службу військової контррозвідки та Службу військової розвідки, а також закону про службу співробітників Служби військової контррозвідки та Служби військової розвідки відповідає поведінка таких осіб:
ген. бриг. Марек Дукачевський.
В описаний період керівником ВІС був ген. бриг. Марек Дукачевський.
У ст. 5 абз. 1 закону від 14 грудня 1995 року про посаду Міністра національної оборони говориться, що Військові інформаційні служби підлягають безпосередньо вищезгаданому міністру. Деталізацією даного положення був §1 п 16 розпорядження Ради Міністрів від 9 липня 1996 року щодо детального опису сфери діяльності міністра національної оборони. Цим на міністра національної оборони покладався обов’язок здійснення нагляду за діяльністю Військових інформаційних служб, в т.ч., зокрема, за їх оперативно-розвідницькою діяльністю. Згідно закону від 9 липня 2003 року про Військові інформаційні служби нагляд за діяльністю цих служб здійснював міністр національної оборони, який призначав на службову посаду і знімав з неї керівника ВІС.
На підставі ст. 9 абз. 1 цього закону керівник ВІС був безпосередньо підпорядкований Міністрові національної Оборони.
231 Записи від 20.11.2004 i від 02.02.2005, том II, справа „B”)
Сторінка 122 з 374
Міністрами НO в описаний період були: Броніслав Коморовський, Єжи Шмайдзінський.
З наявної у Верифікаційної комісії інформації випливає що досі не було порушено кримінальних справ по цьому факту проти військовослужбовців ВІС, які не виконали своїх обов’язків. Керівництво МНО також не було притягнуте до належної відповідальності. У зв’язку з цим Верифікаційна Комісія направили до Головної військової прокуратури повідомлення про підозру у скоєнні злочину відповідно до ст. 304 § 2 кримінального кодексу. Крім того, отримані Верифікаційною комісією матеріали можуть бути корисні у слідствах по вже порушених кримінальних справах.
Сторінка 123 з 374