1. Потенціал служб – карта проблеми

У 80-х роках військові спецслужби ПНР складалися з двох структур. Це були
II Управління Генерального Штабу Народної армії Польщі (остаточно створена у1951 р. закордонна розвідка) i Внутрішні військові служби (перетворені у 1955 р. з Військової інформації (що виконували роль військової контррозвідки і жандармерії, a по-суті були військовою політичною поліцією). У 1990 р. з ВВС виведено жандармерію, а решту включено до II Управління Генштабу. Створене таким чином утворення восени 1991 року назвали Військовими інформаційними службами i як окремий Інспекторат підпорядкували міністрові національної оборони.
У 1994 р. ВІС повернулись у підпорядкування Генерального Штабу, щоби остаточно перейти у розпорядження МНО. У 2006 р. прийнято закон про ліквідацію ВІС та створення двох окремих служб (СВК i СВР), що стали центральними органами урядової адміністрації.
Організаційні зміни, що були здійснені на рубежі 80-х i 90-х років не мали принципового значення. Служби увесь час виконували роль політичного апарату. Робота Верифікаційної комісії дозволила показати картину справжньої структури військових служб: серед близько 10 тисяч діючих у 1990 р. у Польщі та за кордоном співробітників цих служб аж
2,5 тисячі – це люди працевлаштовані у центральних адміністративних і господарських установах країни. Вже сам лишень перелік цих установ та кількості агентів, які в них працювали показує справжній масштаб проблеми, з якою Польща мусила впоратись,
відновивши незалежність після 1989 року. Ця проблему ілюструє наведений нижче зведення,
що охоплює 2457 співпрацівників розміщених у цивільних установах ПНР6

.Центральні органи:
Управління справами Ради міністрів - 6
Канцелярія Сейму - 1
Міністерство закордонних справ - 108
Державний Інститут міжнародних відносин - 7
Міністерство зарубіжної торгівлі - 32
Міністерство внутрішньої торгівлі - 1
Міністерство праці - 1
інші міністерства - 13
6 Аналіз здійснено на підставі матеріалу, який знаходиться у розпорядженні СВК. Лист № СВК/00-68/06
Сторінка 11 з 374
Управління у справах віросповідань - 1

.Інші підрозділи державної адміністрації:
Головне статистичне управління - 3
Окружне управління гірничої промисловості - 1
Державний нормалізаційний комітет - 2
Управління авіаційного руху - 3
Управління морського господарства - 3
Управління телекомунікації - 2
Управління митниці - 1
Управління соціального страхування - 1
. Суди і прокуратура - 4
. Місцеве самоврядування (народні ради, ради гмін, воєводські адміністрації) - 14

. Політичні і громадські організації (центральні органи):
Центральний комітет Польської об'єднаної робітничої партії - 2
Загальнопольське порозуміння професійних спілок - 1
Товариство польсько-радянської дружби - 2
Об’єднана Селянська партія - 1
Союз соціалістичної молоді - 1
Союз селянської молоді - 1
Союз соціалістичної польської молоді - 1
Об'єднання польських студентів - 4
Центральний комітет Демократичної партії - 1
Центральна рада професійних спілок - 1
Загальнопольські загони праці - 5
Товариство Полонія - 3
Союз сільськогосподарських гуртків - 1

. Навчальні заклади i академічні центри:
Гірничо-металургійна академія - 7
Сільськогосподарські академії - 17
Медичні академії - 10
Гданський політехнічний інститут - 8
Краківський політехнічний інститут - 4
Щецинський політехнічний інститут - 18
Сілезький політехнічний інститут - 5
Сторінка 12 з 374
Варшавський політехнічний інститут - 22
Вроцлавський політехнічний інститут - 20
Інші технічні навчальні заклади - 9
Головний інститут планування i статистики - 10
Університет Адама Міцкевича у Познані - 7
Ягеллонський університет - 6
Лодзький університет - 4
Університет Марії Кюрі-Склодовської у Любліні - 3
Вроцлавський університет - 6
Варшавський університет - 20
Академія фізичного виховання - 3
Вищі педагогічні навчальні заклади - 3
Вищі професійні навчальні заклади - 7
інші вищі навчальні заклади - 18

. Студенти
зареєстровано 342 студентів; найбільше (106) в 1987-1990 роках

. Польська академія наук – 38

. Наукові інститути - 41

. Школи:
ліцеї, технікуми i профтехучилища - 21
початкові школи - 4

. Редакції tтелебачення, радіо i преси - 67, в т.ч.:
Радіо і телебачення - 28
Польське пресове агентство (Polska Agencja Prasowa) - 10
„Жечпосполіта” („Rzeczpospolita”) - 3
„Трибуна люду” („Trybuna Ludu”) - 4
„Штандарт молодих” („Sztandar Młodych”) - 3
„ІТД” – 2 („ITD”)
та „Селянська дорога” („Chłopska Droga”), „Технічний огляд” („Przegląd Techniczny”), „Спортсмен” („Sportowiec”), „ Щецінський голос ” („Głos Szczeciński”),
„Вечір” („Wieczór”), „ Польський тижневик ” („Tygodnik Polski”), „Радар” („Radar”) та інші редакції

. Робітничий видавничий кооператив „Преса, Книга, Рух” - 7

. Мистецькі та культурно-освітні інституції, видавництва і друкарні - 21

. Лікарні та заклади охорони здоров'я - 34

. Банки:
Сторінка 13 з 374
Торговельний банк (Bank Handlowy) - 5
АТ Пекао (Pekao SA) - 4
Польський національний банк (Narodowy Bank Polski) - 3
інші - 2

. Страхові компанії – 3

. Центральні управління закордонної торгівлі:
Агрос (Agros) - 9
Анімекс (Animex) - 9
Бальтона (Baltona) - 12
Будімекс (Budimex) - 6
Хемітекс (Chemitex) - 3
Цєх (Ciech) - 22
Коопексім (Coopexim) - 6
ДАЛЬ (DAL) - 12
Дромекс (Dromex) - 2
Елєктрім (Elektrim) - 24
Гортекс (Hortex) - 11
Імпексметаль (Impexmetal) - 35
Кольмекс (Kolmex) - 3
Мегадекс (Megadex) - 3
Метальекспорт (Metalexport) - 33
Метронекс (Metronex) - 14
Мінекс (Minex) - 15
Пагед (Paged) - 6
Певекс (Pewex) - 1
Полькооп (Polcoop) - 7
Польімекс (Польімекс Цекоп) /Polimex (Polimex Cekop)/ - 25
Польсервіс (Polservice) - 19
Рольімекс (Rolimpex) - 5
Скурімпекс (Skórimpex) - 12
Стальекспорт (Stalexport) - 8
Текстільімпекс (Textilimpex) - 7
Універсаль (Universal) - 19
Варімекс (Varimex) - 33
Сторінка 14 з 374
інші - 23
а також:
Польська палата закордонної торгівлі (Polska Izba Handlu Zagranicznego) - 2
Полонійні фірми - 25
Міжнародний познанський ярмарок (Międzynarodowe Targi Poznańskie) - 2
. Торговельні підприємства:
Агромет (Agromet)- 17
Центрозап (Centrozap) - 19
Центромор (Centromor) - 15
iнші - 7

. Підприємства військової промисловості:
Бумар (Bumar) - 12
Цензін (Cenzin) - 1
ЦЗІнж (CZInż) - 3
Iнтер Віс (Inter Vis) - 1
Стео (Steo) - 1
Віс (Vis) - 1

. Підприємства паливно-енергетичної галузі:
ЦПН (CPN)- 3
Гданський нафтопереробний комбінат (Gdańskie Zakłady Rafineryjne) - 1
Нафтобудова (Naftobudowa) - 1
Інші підприємства енергетичної галузі - 32

. Металургійні комбінати і шахти, гірничий сектор:
шахти - 11
металургійні комбінати - 9
торговельне підприємство Коксовугілля (Węglokoks) - 14
інші гірничі підприємства - 3

. Промислові об'єднання - 7

. Транспортні та експедиційні підприємства:
ЛьОТ (LOT) - 143
ПДЗ (PKP) - 5
ДАП (PKS) - 15
Гартвіг (Hartwig) - 15
Польські океанічні лінії (Polskie Linie Oceaniczne) - 36
Сторінка 15 з 374
Польське балтійське судноплавство (Polska Żegluga Bałtycka) - 32
Польське морське судноплавство (Polska Żegluga Morska) - 26

. Підприємства зв’язані з морським господарством:
Дальмор (Dalmor) - 9
Навімор (Nawimor) - 3
Полькарго (Polcargo) - 10
Польфрахт (Polfracht) - 8
інші судноплавні компанії - 6
суднобудівні заводи - 41
інші підприємства цього сектора економіки - 14
правління портів - 10

. Підприємства електронної промисловості - 32
Радіотелевізійні трансляційні станції - 3
Осередки ЗЕТО - 5

. Підприємства фармацевтичної галузі (виробничі і торговельні) - 4

. Підприємства авіаційної галузі - 8

. Виробничі і торговельні підприємства машинобудівної галузі - 15

. Виробничі підприємства різних галузей - 189

. Будівельні підприємства - 60

. Комунальні підприємства - 23

. Центри дослідження і розвитку, зв’язані з різними галузями промисловості, проектні і конструкторські бюро - 49

. Туристичні бюро та бюро подорожей:
Орбіс (Orbis) - 22
Альматур (Almatur) - 3
Громада (Gromada) - 3
Ювентур (Juwentur) - 5
iнші - 4
готелі - 2

. Кооперація і житлова кооперація та домоуправління - 38

. Крім того, окремі співробітники були працевлаштовані у:
слідчий ізолятор - 1
бюро працевлаштування - 1
Казначейську друкарню - 1
Сторінка 16 з 374
фірми таксі - 5
Інститут метеорології - 1
Спортивні клуби - 3
Народна кінноспортивна група - 1
Державний монетний двір - 1
Астрономічна обсерваторія - 1
Навчальні центри - 3
Державна радіо інспекція - 1
Державне селянське господарство - 1
Державний виховний заклад - 1
Приватна школа іноземних мов - 1
Рада матеріальної економіки - 1
Районний технічний нагляд - 1
ресторани - 3
Станція карантину і захисту рослин - 1
Пожежна охорона - 1
Військовий будинок відпочинку - 1
Вроцлавський клуб зв’язку - 1
Товариство мисливців - 1

Ґенеза ВІС
У 1980 р. комуністичні власті – усвідомлюючи глибину суспільно-економічної та політичної кризи – передбачали суттєве погіршення ситуації комуністичних держав i обмеження можливостей впливу на зовнішній світ. Сподівалися загострення військово-політичної ситуації, реальним вважався навіть вибух війни. У зв’язку з цим перед оперативними підрозділами військової розвідки було поставлено завдання
Сформулювати концепцію утримання безпечного зв’язку між центром і агентурою,
що діяла в країнах Заходу7. Вибрано план, який передбачав створення на території
смуги нейтральних країн – що простягалась від Скандинавії по південне узбережжя Середземного моря – мережі фірм. Це мало базуватися на існуючих полоній них фірмах, але
7 Ще у 1977 р. Чеслав Кіщак, який був тоді керівником військової розвідки, видав оперативну інструкцію, яка передбачала концентрацію роботи навколо двох секторів: Агентурної стратегічної розвідки i Агентурної оперативної розвідки, при чому цій другій чітко надавалась перевага. Згідно з цією інструкцією i дотеперішньою практикою
агентурний зв’язок з центром здійснювався перш за все через офіцерів під прикриттям, влаштованих у дипломатичних представництвах та інших офіційних інституціях ПНР, що діяли за кордоном. Ця ситуація принципово змінилася із створенням НСПС „Солідарність”, a згодом після запровадження у Польщі воєнного стану. Див.: Оперативна інструкція від грудня 1976 р. – Додаток № 2
Сторінка 17 з 374
планувалось також створити нові та перейняти вже існуючі закордонні фірми. Ці підприємства, діючи як легальні господарські фірми, мали бути таємними відділами
комуністичної військової розвідки та зосереджували б свою роботу на створенні сітки
передачі інформації від агентури, що знаходилась у країнах Заходу у радянський центр. Прогнозувалось, що організація такої сітки триватиме до 10 років. Передбачалося, що цей захід вимагатиме великих фінансових затрат, бо фірми муситимуть
утриматися на західних ринках. Передбачалось також використання в якості сітки складових частин системи зв’язку фірм, які надсилали до Польщі посилки, а також пророблялось з цієї точки зору міжнародний зв’язок системи ТІР.8
В ході роботи Комісія ідентифікувала щонайменше чотири джерела фінансування сітки
Фірм, що створювались розвідкою ПНР – започатковані вже у 80.- х роках, але мали своє продовження пізніше:
8 Із збереженої в ІНП папки 43 II Управління Генерального штабу ВП (Оперативний сектор, Відділ спеціальних досліджень, №
7466/95/12; № ІНП 001103/177), що отримала назву „Аналіз методів i форм оперативної роботи II Управління i розвідок країн-союзників” дивись також Додаток 3.
Сторінка 18 з 374
1. Це були доходи від контрабанди із Заходу деталей до комп’ютерів, які у 80-х роках були захищені Координаційним комітетом багатостороннього контролю за експортом (англ. COCOM) забороною експорту в комуністичні країни, a були необхідні радянському таборові у гонці озброєнь. Комісія задокументувала щонайменше два випадки задіяності військової розвідки ПНР у такого роду операціях. Перший стосувався організованої у 1983-85 роках Гжегожем Жемкою та Пйотром Кубинським сітки посередників, яка – за даним тодішніх органів правосуддя – складалася із близько ста осіб, які отримували посилки з деталями до комп’ютерів, що приходили з Заходу. Ці посилки з великим зиском перепродувались організованою Жемкою та керованою його агентом, що слідкував за НСПС „С” фірмі ІМПОЛЬ (IMPOL). У свою чергу ІМПОЛЬ продавав товар
військовим фірмам, що належали до структури МВС. Операція була можливою завдяки взаємодії
військової розвідки ПНР із зв’язаними з нею фірмами на заході. Жемек вибрав для цієї діяльності – крім швейцарської фірми Акерман Електронікс (Akerman Electronics) – фірму БАТАКС (BATAX) Віктора
Кубяка; співпрацював також з фірмами, які вказав йому співзасновник фірми ІМПОЛЬ
Пйотр Кучинський: „Capitami” з Бельгії i ICL з Великобританії та з фірмою Єжи
Пільха-Ковальчика із США.9 Величезні зиски з нелегальної торгівлі деталями до комп’ютерів отримували також IV i VIII департаменти Центрального інженерного управління,
яким наприкінці 80-х керував Єжи Дембовський, який діяв як неприбуткова організація «ВІРАКОЧА» („WIRAKOCZA”). Деталі до комп’ютерів, що продавались в СРСР та КНДР, приносили – як стверджується у одному із рапортів – зиски на рівні 500-600 тис. доларів США за одноразову партію.10
2. Військова розвідка була задіяна у нелегальні фінансові операції, що полягали м.ін. у:
a. закордонних банківських операціях типу «ПОРТОФОЛІО» („PORTOFOLIO”) i «АКРЕДЕТИВ» („AKREDYTYWA”),
що давали зиски на рівні 40% у рік. Джерелом фінансування були м.ін. фонди
Центральних управлінь закордонної торгівлі; перебіг деяких із цих операцій знаємо завдяки агентурним матеріалам, що стосуються Гжегожа Жемка.11 Одна з них (до нині не до кінця вияснена) була операцією з надання BATAX-ові Віктора Кубяка кредиту на суму 32 мільйони доларів США Жемком, який діяв від імені BHI (філії Торгового банку) в Люксембургу, в якому він виконував роль директора Кредитного Комітету;
Жемек твердив зрештою, що ця позика ніколи не була реалізована, a лише видано
9Папка роботи „DIK” II, ІНП від 001257/505 арк. м.ін. 44,49; див. також Особова Справа „DIK” т. I ІНП 00704/11 арк. 114-128.
10 Див. Додатки № 4, nr 5, nr 6.
11 Папка роботи «АКРЕДИТИВ» („AKREDYTYWA”) ІНП Z/001257/1150 та Папка роботи «ПОРТОФОЛІО» („PORTOFOLIO”), ІНП 00704/16
Сторінка 19 з 374
вид промесси позики.12 BATAX, як видається виконував важливу роль у стратегії військової розвідки ПНР;13
б. викуп польського боргу Фондом обслуговування закордонної заборгованості, яким керував співпрацівник розвідки ТС DIK Гжегож Жемек). До цієї діяльності Жемек
залучив м.ін. ABI.14; Жемек став генеральним директором ФОЗЗ після консультацій, проведених військовою і цивільною розвідками. У рапорті, написаному після цих консультацій стверджував м.ін., що „прибутки, які можна додатково `витиснути з цієї операції сягають суми 500 млн. доларів у рік.”15.
в. Перебирання спадщини колишніх громадян Польщі, які померли за кордоном.
Задокументовані зиски, що були отримані від цих операцій перевищили мільйон доларів16;
г. Торгівля зброєю з арабськими терористами. У планах і намірах на 1990 рік Відділу
Y (про ґенезу і діяльність якого більше буде сказано нижче) написано, що торгівля зброєю повинна становити важливе джерело „позабюджетного фінансування служб”. Януш Онишкевич як міністр національної оборони видав директиву, яка схвалювала позабюджетне фінансування армії17. Болеслав Ізидорчик видав згоду на операцію з продажі зброї в Судан i в Литву, що мало принести службам прибуток 200-400 тис. дол. США.18
3. Розвідка передбачала на території Польщі – через таємних співпрацівників, які працювали у польських фірмах – спільні підприємства (joint venture), які мали принести особливо
12 Див роз’яснення Жемка щодо відносин з фірмою BATAX, Папка роботи „DIK” т. 2, ІНП BU Z/001257/505, арк. 50
та 131-142
13 Див. Додаток № 7, Додаток до протоколу перевірки, проведеної у Торговому банку International в Люксембургу від
24 липня 1992 р., арк. 5
14 Див. Додаток № 7, зізнання Жемка щодо ABI у викупі боргу.
15 Див. Додаток № 8, Службова записка, Стосується: зміни місця роботи, Папка роботи „DIK” т. 3 ІНП 00704/16.
16 Плани нелегального перебирання спадщини за кордоном вперши появляються у „Звіті про роботу відділу Y за
1985 рік”:
„2. Аналіз реалізації оперативних завдань. (…) – зроблено спробу перебирання закордонної спадщини. Після розробки 14
Справ до дальшого провадження залишено:
2 спадщини з території Франції (ŁAW-1 i ŁAW-2) на суму двох мільйонів французьких франків;
1 канадська спадщина (ŁAW-3) на суму понад 1 млн. доларів. (…)”
З того року справа перебирання спадщини перебуває у сфері постійної заінтересованості відділу Y. Див.: Папка справ Відділу Y
ІНП 00704/61 арк. м.ін. 62, 219.
Ця справа стала також темою інструктивної записки, що містить переказ змісту рекомендацій офіцерів розвідки,
Що перебувають за кордоном, де у висновку вказується м.ін., що:
„стосується 2. Специфіка роботи в консульствах є відчутна. Перш за все проявляється у величезній кількості особистих контактів, серед яких завжди можна вибрати контакти, цінні для військової розвідки. Робота у консульстві дає також доступ до документів цивільного стану осіб країни перебування, ідентифікаційних документів (на приклад, паспорти), чи справ
спадщини, з яких можна черпати великі суми у валюті на потреби військової розвідки. Однак, не використовується
шансів на отримання серйозних де візових сум, які дають спадщини із США. Йдеться тут про спадщини, щодо яких не було можливості установлення спадкоємців у Польщі. Процедура передачі спадщини є досить рутинною i у випадку кооперації двох осіб – однієї у консульстві, а другої у Відділі Спадщин МЗС, а також підготовки відповідних документів цивільного стану (метрики) центральними органами військової розвідки відносно швидко можна притягнути в Польщу або передати особі у США суми, що сягають тисяч доларів. Папка 43. Op. cit., арк. 177.
17 Директива міністра національної оборони Я. Онишкевича від 3 грудня 1992 р.
18 Див. Розділ„Нелегальна торгівля зброєю”.
Сторінка 20 з 374
великі прибутки. До таких належала м.ін. інвестиція, що полягала в створенні ЛьОТ-ом (LOT) та створеною у Чикаго фірмою ABI казино азартних ігор у готелі Марріот у Варшаві.
Посередником у цій операції – на рахунок якого ABI перерахував мільйон доларів – була фірма BATAX Віктора Кубяка.19
4. Розвідка докладала також зусиль щодо створення телевізійної фірми. Спочатку поставленою метою цих заходів було полегшення влаштування агентури на Заході. Так пояснював
Свою діяльність Гжегож Жемек, який за завданням розвідки мав провести по цьому питанню переговори з фірмою ITI i Яном Вейхертом та Маріушем Вальтером, які її репрезентували. Важливу роль відіграв у цих заходах працюючий у Польському Фільмі агент розвідки, але зв’язки були дуже складними, бо суттєву роль в операціях ФОЗЗ відігравав також Веінфелд,
Що проживав у Каліфорнії, громадянин Німеччини польського походження, який м.ін. мав медіа-підприємство. Вейнфелд i Жемек включилися у перебирання голландської медіа-фірми SEPP i з цією метою Жемек від імені ФОЗЗ передав повноваження
фірмі Biccarco, що належала Анджейові Куні, яка викупила акції SEPP.20
У 90-х рр. Розбудовувані навколо колишньої розвідки (II Управління Генштабу) військові служби зосередили свої зусилля на створенні апарату в країні та фірм, що діяли під прикриттям. Наслідком цієї практики було отримання впливу через служби на економічне та суспільне життя. Служби також зосереджувались на здобутті позабюджетних фінансових засобів.21
Починаючи з 1983 р. розвідка переживає суттєві перетворення, в результаті яких провідну роль у ній починає відігравати новостворений 1 листопада 1983 р. Відділ
Y. Це власне цьому відділові, більшість військовослужбовців якого пройшла перепідготовку в СРСР,
довірено реалізацію завдання переорієнтації розвідки та створення сітки підприємств, що мали становити таємні представництва комуністичних служб22.
19 Див. Додаток № 7.
20 Див. м.ін. Папка роботи „DIK” № 3, арк. 94-96, ІНП 00704/16 та інформації передані Верифікаційній комісії, APW
Вальдемара Жака.
21 Повний діапазон цих операцій невідомий. Опис операцій, що міститься у розділі 4 Рапорту базується на документах Фінансового відділу ВІС („Поточний валютний депозит Відділу Y” ч. II; за протоколом 00344/POY/88), що містять докази нелегальних фінансових операцій, що обраховуються сотнями тисяч доларі, у 1989-1993 рр. Відділ Y формально був ліквідований у 1991 р., але його фактичним продовженням був 2 Відділ (пізніше: 22) II Управління ВІС. Див. Додаток № 23.
22Частину документації по цій справі представлено у Додатку № 3.